Сіон - гора святая

Каталог статей

Головна » Статті » Про церкву

"Сімейні бесіди"

„Сімейні бесіди” у нашій Церкві!

Сучасний світ особливий тим, що в безупинному русі вперед, люди забувають (чи не хочуть) передавати важливі цінності тим, хто поряд: рідним, дітям – новому поколінню. Не знаю, можливо, у них немає чому навчити, а можливо винний у цьому оцей „наш останній час”… Але життя проходить швидко – і з часом забуваються перші погляди, перші слова, перші чекання на поцілунок, ніжне слово до дружини, навіть слова ²Доброго ранку² і т.д. І проблема не в тім, що подружжя не люблять одне одного, а тому, що ніхто нас не вчив етиці сімейного життя і найвідповідальнішому – батьківству. І так – день за днем - ²життя іде, - і все без коректур, а час летить...²                                                                                             

Та попри все ми хочемо знати, і більше того, ми хочемо мати християнську сім’ю. Ми хочемо мати всі ті благословення, які закладенні Богом в інститут сім”ї…                         

   Сьогодні більшість людей закриваються від оточуючих у своїх „фортецях”.  Зникає дух спілкування, що згуртовував родини, церкви у одну дружну сім’ю, де любили бути разом, молитися разом, допомагати один одному. Звичайно, навряд чи ми зможемо повернути ті „старі добрі часи", але намагатися утвердити християнські цінності у наших сім’ях ми просто зобов’язані….

  Милістю Божою, у наших серцях визрів задум про необхідність зустрічей сімейних пар. Це бачення зріло в мені вже давно. Напевно, раніше, ми ще не були готові до цього. Та з переходом в нашу церкву, сім”ї Михайла та Олени Приходьків, це бачення набуло більш реальних обрисів. Під час зустрічей наших сімей, Олена постійно виражала бажання збиратися частіше і в ширшому колі. Минулого літа нам вдалося зібрати 6 сімей і ми чудово відпочили разом з дітьми в Здобвицькому лісі. Там, фактично, і були визначені перші обриси сімейного служіння.                                                                                      

Першу зустріч у молитовному домі ми провели у класі Недільної Школи. Були присутніми 12 чоловік, разом з нашим пресвітером, братом Василем Кондратюком.  Згадую, які всі ми були серйозні, і разом з тим несміливі… По-правді сказати, ніхто з нас не знав, як точно будуть розвиватися події на цих зустрічах. В кожного були свої очікування і свої сподівання. Навіть у мене, як у ведучого,  не було чіткого бачення про хід цих сімейних спілкувань. Але головне у нас було розуміння важливості і необхідності служити сім’ям. І ми не зупинилися.

Сьогодні наше служіння розвивається і стверджується. Зокрема, ми прийшли шлях від несміливих натяків про проблеми до чесної оцінки свого стану і стану своїх сімей, ми навчилися не боятися висловлювати свої думки… Нам вже недостатньо зустрічатися один раз в місяць, як це було спочатку.  На сьогодні ми збираємося два рази на місяць і, хтозна,  у який формат переростуть наші зустрічі завтра.    Нас об’єднує можливість разом дослідити  актуальні сімейні питання у світлі Біблії, можливість разом знайти відповіді і рішення.  Для прикладу можна сказати про такі теми, що були вже розглянуті: „Роль чоловіка та жінки у сім’ї”, „Вирішення конфліктів”, „Проявлення любові в інтимному житті подружжя”, „Виховання дітей”, „Християнська сім’я у сучасному суспільстві” тощо. А по переду ще багато цікавих питань на зразок: „Хто в домі хазяїн!”, „Чи правда що, жінка відповідальна за фінанси у сім”ї?”, „Моя дитина у Школі!” „Поведінка батьків після народження дитини”, „Сімейні традиції” та багато інших.                                                                        
Разом з тим,  ми вчимося спілкуватися. Як, спитаєте ви? А Бог так скерував, що перша наша зустріч була на тему „спілкування”, і в її закінченні було таке практичне завдання: - кожна сімейна пара мала знайти собі „пару”, тобто інше подружжя. Це потрібно було для того, щоб обмінятися телефонами, домовитися про те, щоб сходити один до одного в гості, а також молитися впродовж місяця за свою „пару”. І так сталося, що це практичне завдання стало доброю традицією. І сьогодні багато хто з нас з подивом, відкриває для себе нашу церкву! Скільки багато в ній є людей, з якими ми іноді бачилися в церкві, іноді віталися, але насправді нічого не знали  про них. А сьогодні вони стали нам набагато ближчі. Можливо й не всі вони стали для нас друзями, але стали ближчими.                                        
Також росте і кількість тих сімей, що вирішили постійно бути на зустрічах. Пригадується, одного разу зібравшись, ми довго не могли розпочати спілкування, бо підходили все нові і нові друзі, і доводилося все підносити і підносити нові стільці. Якщо говорити мовою цифр, то на перше спілкування прийшли 12 чоловік. На інших зустрічах були присутні шістнадцять, чотирнадцять, навіть одного разу двадцять три людини.  Вірю, що це гарний і плідний початок.                                                                                                                    

Шановна сім”я!!!!  Так, це звернення дійсно стосується саме Вашої сім”ї. Це не реклама нового служіння в Церкві. Ми запрошуємо на зустріч двох людей, що колись не могли уявити свого життя одне без одного, а сьогодні загубилися у життєвих проблемах і клопотах; ми запрошуємо тих, хто вже не чують стукіт серця одне одного, тих хто одружений, але одинокий! Заради Вас і розпочалося сімейне служіння.                                                                                             
Якщо у вас не буде можливості прийти удвох, приходьте самі чи з друзями.           „Сімейні бесіди” проходять кожен другий і четвертий вівторок місяця на 19.00 у будинку молитви.                                                                                                                                      
Ми завжди будемо раді Вас бачити!


Джерело: http://Газета Церкви ХВЄ м. Здолбунів "Церква в Дії"
Категорія: Про церкву | Додав: mobik (19.02.2009)
Переглядів: 1967 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вітаю Вас Гость